Похмурий зимний день дощем зійшов.
Очам набридли хмари сивокосі.
А листопа́́д шукав і не знайшов
Того кінця, коли зникає осінь.
І вилилась на землю неба синь,
І під ногами згас вогонь жовтневий.
Цей місяць – осені найстарший син –
Життя продовжив матері й дощеві…
Фото - Інтернет
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2020
автор: Тетяна Мошковська