О ДЕ ТИ ЮНОСТЕ МОЯ?
А час летить , птахом без вороття
Ніби вчора цвіли мені сади.
О , скажи , мені... де ти, юносте моя!
Де загубилась , щоб тебе знайти.
О ,чорнява дівчино циганко!
Я , покличу тебе з минулих днів.
Буду ждати край села до ранку
Як зелен клен здалека журавлів.
Я прошу , прийди у безсонні сни
Босоніж , піду назустріч долі.
І нарву пахучі квіти з роси
Сплету віночок митті казкові.
Я вдихну,у безкраї поля на волі
І нап'юсь водиці з джерела .
І усміхнеться , сонечко долі
Зацілую стежки де ходила я.
За гаєм, золотіє лан пшениці
як червоний мак золоті літа .
Кружляють наді мною білі птиці
Ведуть, крізь світи на берег Дністра .
Я піду, у трави у діброву
Там де солодка малина росте.
І почую , спів солов'їну мову
Від втіхи , душа весною зацвіте.
Іду, стежками літа в осінь Золоту
Вітерець здіймає листя тополі.
О , небо, поверни на мить весну!
мій рай сонячні дні веселкові .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881849
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2020
автор: Чайківчанка