Дамоклів меч

Висить  над  кожним  з  нас  Дамоклів  меч,
Та  ми  його  чомусь  не  помічаєм,
Що  іноді  проноситься,  як  смерч,
По  черзі  всіх  повільно  убиває.

Та  ми  живем,  бо  нам  дано  життя,
Радіємо,  кохаєм  і  страждаєм.
Якісь  в  собі  знаходим  відкриття,
І  рідко  про  той  меч  колись  згадаєм.

А  час  іде,  поволі  ми  старієм,
Мудрішими  стаємо  з  року  в  рік,
Про  меч  отой,  частіше  думать  вмієм,
Бо  вже  рокам  своїм  ведемо    лік.

Коли  прийде  той  час  безповоротній,
Ми  зробимо  всі  підсумки  життя.
Підем  туди,  де  будем  безтурботні,
Не  буде    помилок  там  й  каяття...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881739
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2020
автор: Н-А-Д-І-Я