Ви́дѣвъ же Госпóдь Бóгъ, я́ко умнóжишася
злóбы человѣ́ковъ на земли́:
и вся́къ помышля́етъ въ сéрдцы своéмъ
прилѣ́жно на злáя во вся́ дни́:
(Бут 20:5 ).
– Щось діється на світі цьому…
Між олігархами й людьми
зростає прірва. Наче грому –
далекі поклики сурмѝ.
Якась непевність наростає.
Куди подітися, не знають
найрозумніші у наш час,
а може знають та мовчать.
Неначе світ на роздоріжжі,
мов той козак, чи богатир,
знайшов на камені наріжнім:
«війна» і не знаходить «мир».
Чи то до нас летить Нібіру,
чи загубили люди віру
в за нас розп’ятого Христа?
– Щезає серця простота!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2020
автор: Анатолій Костенюк