Рани в грудях, нуртує гнів,
Ворог лютий в моїй господі.
Чужа мова, як жах зі снів,
І за нею війна відтоді.
Мені сором за вас… хохли,
Сум гіркий овиває душу.
Мову Мами - Свою взяли
Й віддали на покруч співучу.
Для людини то смертний гріх,
Те, що дане для нас від Мами,
Найдорожче скарбів усіх,
Відцуралися.., як погани.
Чужа мова лише в рабів,
Без Своєї немає націй.
Продали ж ви своїх Богів,
То й не чуєте їх вібрацій.
Там де гідність і честь друзки,
Під ковпак вас взяли пут.ни.
В коливанні чужім мізки,
Живете у сітях омани.
Нен.виджу, я вас брати,
Мораль ваша, що підла зрада.
Чим запліднили вас ж.д.,
Що гетьмани від них і влада.
Де ти Батьку.., - устань Сірко!
Розжени над Дніпром сутомінь.
Знов загнузданий твій Гнідко,
Порубай їх… неч.ст.х в корінь!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881721
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2020
автор: Волиняка