В'ється білою вуаллю,
Як жива в вікні фіранка –
Десь за нею у спіралі
Місяць з таїни глядить...
День новий зіває ранком,
Переходить легко в танго,
Де солодкі мрії-далі –
Юності священний дим...
Вже за ним душа злітає
У любові невагома
І в якомусь райськім гаї
Серцем плине доброта...
Де ж це? Тут, чи там я дома?
– В Відповідь німа знемога...
Я чогось... на самім краї...
Вибір,... лиш один із ста!
04.07.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881648
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2020
автор: Променистий менестрель