Тож не знаючи причин тонеш,
Борешся із настроєм бумбокс
І здається усе, що говориш,
Також тоне поміж строк.
Настав світанок поміж віків,
Гірка кава серед розкиданих листів
Давно забутої хмари почуттів.
І ти, самотній космо поміж світів,
Збираєш себе по кусочках
Мрієш роками заїжджені картини,
А шлях тебе усе б'є, розбиває,
І ти чекаєш зустрічі хоча б на хвилину.
Настав світанок поміж віків,
Гірка кава серед розкиданих листів
Давно забутої хмари почуттів.
І ти, самотній космо поміж світів,
Що меле перемелене зорями борошно
Розсипає над містом порохом,
А воно медовим солодом спить
Ховаючи поміж вулиць зустрічі мить.
02.07.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881595
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2020
автор: