Твої вуста неначе мед,
Від яких тріпотить душа.
Розумна немов Архімед,
Всім іншим даєш відкоша.
Коли ти рядом горять зірки,
Вечір тікає за небокрай.
Ловимо мить швидкої ріки,
Що біжить в оксамитовий рай.
Ми спиваємо літню красу,
Яка встелилась у долині.
Твоє кохання в серці несу,
Лечу в піснях по верховині.
Ми ідемо у дивні мрії,
Та де панує спокій і лад.
Плекаємо наші надії,
І ловимо зірковий парад.
Ми слухаєм дивні голоси,
Що у піднебессю лунають.
Вмиваємось водою з роси,
Що спраглі трави напувають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2020
автор: Віктор Варварич