Свої путі у кожної душі,
що посилає з далечі привіти.
А поки-що, якщо ми не чужі,
зберемось разом аж на тому світі.
Доп'ємо нашу чашу за усі
жалі-печалі, суєту, тривогу
і нашу неминучу перемогу,
що настояли на гіркій сльозі.
Живі і мертві об’ єднають знову
і нашу віру, й армію, і мову,
і правда запанує на землі
Руси моєї миті однієї,
коли не стане нечисті цієї,
що має опинитися в імлі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881571
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2020
автор: I.Teрен