Гаптує сонце крізь листву
Химерні візерунки
І натягає тятиву
Для променів-цілунків.
Так легко ллється, як вода,
Дзвінка соната літа.
З трави суниця вигляда̀,
Теплом палким зігріта.
Ступає червень, гожий пан,
Легкѝм, поважним кроком.
Його смарагдовий жупан
Довкіл вбирає око.
Нуртує радість через край
Рясним духмяним цвітом.
Співає серце: вік кохай,
Це літо, літо, літо...
липень 2016 р., збірка "Нерозгадана осінь"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2020
автор: Надія Бойко