Стежечкою вгору поміж трав,
Підіймуся, де стрункі ялиці.
У людини завжди купа справ,
Іноді буденність, як в'язниця.
У соборі лісу тихо так.
Там про час нагадує лиш вітер.
Іноді людині самота
На природі - це найкращі ліки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881447
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2020
автор: Далека Зірка