ЧЕКАТИМУ У СНАХ НА МАМУ

Матусю  бачу  я  у  сні,
Вона  всміхається  мені,
Неначе  хоче  щось  сказати,
Але  не  може  розмовляти.
В  її  очах  я  бачу  смуток,
До  неї  підбігаю  хутко,
Роблю  ще  крок...  Секунди  мить...
Від  болю  серденько  щемить...
Я  хочу  маму  обійняти,
Як  ми  сумуємо  сказати,
Ще  крок...Один  маленький  крок...
Роблю  до  мами  я  стрибок,
Щоб  швидше  поруч  опинитись,
У  рідні  очі  подивитись,
Та  напівкроці  зупиняюсь,
Немає  мами...  Просинаюсь...
Та  це,    всього  був  тільки  сон,
У  серці  знов  горить  вогонь,
На  жаль,  ця  відстань  нездоланна...
І  мить  розлуки  невблаганна...
Я  знаю,  треба  відпустити,
Змиритися,  і  далі  жити.
Хоч  сумно,  плакать  перестану,
Чекатиму  у  снах  на  маму.

Присвята  дорогій  матусі  (посмертно)

02.  07.  2020

Світлина  з  інтернету


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2020
автор: Любов Граб