БОЖЕ СПАСИ ВІД ЛУКАВИХ

БОЖЕ  СПАСИ  ВІД  ЛУКАВИХ

Я  зранку  ,  прокидаюсь  від  співу  пташки
Діамантовий  голос  пронизує  до  сліз.
І  на  душі  ,стає  так  легко,  а  не  важко...  
Душа  ,тріпоче  як  зелений  лист  у  беріз.

Я  щаслива  ,  що  живу  ,  мрію  ,  і  люблю...
Пречисте  Небо  сонце  місяць  і    зорі.
Серед  дерев  ,  у  полі  тополею  росту
і  милуюсь  ,    як  цвітуть  квіти  волошкові.

Я  слухаю,  дощ  як  плюскоче  від  грози
Під  віттям  заховалась  тремчу  від  грому.
О    небо  ,  від  людської  пихи  захисти!
Дай    ,розсудити    все  Господу  святому.

Зашкварює  ,жорстокість  людський  фаталізм
Від  негоди  ,життя    люди  подуріли  .
Злі  єзуїти  деруть  лаха    -  шовінізм
Невинній  живій  душі  копають  могили.

О  вічна  ,  свята  молитво-  на  престолі!
Спаси  ,  і  помилуй  від  лукавих  цей  світ.  
Нехай  зійде  паросток  віри  у  слові
Від    зернятка  любові  розквітає  цвіт.

Як  дерево,  до  неба  зростає  людина
І  ближнього  свого  навчиться  любити  .
Засяє  райдужне  світло  погожа  днина
У  храмі  ,славить  Творця...добро  ,  творити.

М  ЧАЙКІВЧАНКА

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2020
автор: Чайківчанка