Гойдаються вечірні хмари
В легких, прозорих пеньюарах,
В рожевому пуху на ліжниках,
На ріжках місяця молодика.
Пшениця із туманом сиві.
Волошка й мак, немов, щасливі.
Кує зозуля спішно у гаю.
Троянди веселкові, як в раю!
Аромат лілійний долетів,
Я, мабуть, лишуся почуттів.
І рахують косариків до ста
Голублені малиною вуста.
Цю божу справу розглядаю,
З тобою, друже, розділяю.
Глянь, стає прекрасним світ навколо,
Бо в мусон лягає матіола.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881425
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2020
автор: олена гай