Хочу в гори

Хочу  в  гори,  де  співає  день,
бо  встає  з  пташками  рано-рано.
Чути  багну  тих  лунких  пісень,
у  красу  первинну  пишно  вбрану.

Хочу  в  росах  ранішніх,  святих
викупати  душу  несміливу
і  позбутися  нарешті  лих,
що  рихтують  вперто  чорну  зливу.

Хочу  впасти  в  лагідну  траву
і  вдихнути  на  усенькі  груди
істину  прекрасну:  я  живу!
І  відчути:  так  воно  і  буде!

Гори  мені  моляться  про  те,
аби  чорне  врешті  відступило,
де  зело  ще  в'юниться,  росте
і  вливає  в  серце  дужу  силу.

І  співають  голосно  пташки,
так  раненько,  ще  й  зоря  не  спала,
аби  світло  обійшло  думки
і  докупки  склеїло  дзеркала

Ті,  що  била  непроглядна  тьма,
розтоптавши  першу  свіжу  зелень,
як  на  двір  просилася  весна,
як  весна  просилася  до  мене.

Але  доста,  нині  хочу  гір,
тих  чудесних,  до  безмежжя  рідних,
де  стежки  і  люди  дорогі,
де  з  душі  вступаються  всі  біди.

Де  співає  лунко  кожний  день,
бо  встає  з  пташками  рано-рано.
Чути  багну  тих  святих  пісень,
У  красу  первинну  пишно  вбрану.

10.06.20  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881423
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2020
автор: Леся Геник