Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Т.Г. Шевченко
Коли в пересторозі што̀рма
у скелю грізно хвиля б'є
і смѐрчем виє хмара чорна,
мов демон з неба, море п'є,
які ти задуми та мрії
плекаєш, цар природи – люд
безсилий, волею стихії
покликаний на правий суд.
І за які думки та дії –
від покарання не втекти –
тебе позбавлено надії
в твоєму прагненні мети?
Чи десь народишся ти вдруге,
чи доживеш до кінця дня,
сліпе, безсиле недолуге,
в лабетах Всесвіту щеня?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2020
автор: Анатолій Костенюк