В тіні дібров бриніли роси,
Прозорі падали в траву.
Могутній дуб й високі сосни,
Співали пісню лісову.
Упали ноти в краплі щемом,
Котились плесом в очерет.
Пливла луною пісня тремом,
Злетів над озером сонет.
В поривах хвиль хмеліли дюни,
Озерний вітер даль зім’яв.
Цвіркун ударив в срібні струни,
Й несамовито заспівав.
Приспів:
Край незабудок синіх – синіх,
Небесних витоків джерел.
Полісся любої Волині,
Ти краю мій – гіпнотизер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881390
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2020
автор: Волиняка