Вона торкнулася чола
Хотіла все запам"ятати:
"І смерть цю вроду не взяла,
Синочку..." шепотіла мати:
"Ти мій соколику, одну
Мене лишаєш в світі цьому,
Скільком родинам цю труну
Війна відправила додому".
І разом з нею цілий світ
Ридав дощами біля хати,
Життям синів за стільки літ
Смерті сплатила кожна мати
Цей ніби сон - набат війни
І б"ють у серце ті салюти,
Хай будуть всі живі сини,
Та горе це вже не забути.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881334
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2020
автор: синяк