Ось літо.
А ніби й не літо.
Воно переходить
у осінь.
В серці плаче
передосіння.
Ось літо.
Воно у повітрі,
воно під ногами.
Але листя на яблуні
жовте.
У повітрі осінню
пахне.
Ось літо.
Яке зовсім не літо.
Воно трима за руки,
за ноги,
за шию.
Від нього втікаю.
А осінь
втікає
від мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2020
автор: Sin el mar