Заплющу очі й вслухаюся в ніч,
Уповільню час, якого не спинити.
Життя і справді незбагненна річ,
Тендітна мрія, яку не кожному даровано здійснити.
Затамую подих й підрахую удари,
В душі світу ледь чутно биття.
Чутно кроки безжальної кари,
Лічені миті, щоб зійти зі шляху в небуття...
Вікторія Болібрух
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881290
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2020
автор: Вікторія Воля