Я б хотіла вічно жити - щоб вічно сміятись
Лягти пізно спати - рано не вставати
Я хотіла жити в світі, чистім, чеснім світі
Та на разі гори сміття, гололні чужі діти
Через двісті років стану, полечу стрілою
По мережам по дротам, програмою новою
Із пластмаси душа стане, любить не полишить
Якось сумно, трохи гірко, кращим світ не стане
Ростом, розвитком він ситий, та болю є місце
Задоволенню також, є тут де присісти
Вітер віє, свіжесенький дихаю на повню
Відчуваю кожен подих всередені й зовні
Море берег обіймає, хвилями цілує
Крутиться Земля круг сонця, синя наша куля
Чи самі ми в бутті цьому, поки що не знаєм
Як завжди три крапки ставлю, далі погадаєм...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881286
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2020
автор: Joana Madzestes