Ясю і Ньос — це дві маленькі білі рибки з коричнево-жовтими квадратними крапинками на тілі та темним хвостиком(не кінець тулуба, а хвіст), вони як інь та янь, плавають проти часової стрілки створюючи невеличкі хвилі за собою. Їхній світ це маленький ставок з кількома очеретами та високою травою, яка відгороджує їх від зовнішнього світу. А там за його межами, зовсім поряд розкинувся величний палац, якихось заможних царів або царівнь Китаю, білі обороні стіни, які прикрашені червоною плиткою у формі прямокутних доріжок.
Але вони цього не знають, єдине що їм відомо — це те, що до них час від часу приходить старий, згорблений, з сивою борідко як в козла — дідок, щоб кинути їм жменьку корму і розказати про своє враження від прожитого життя.
Одного разу, він заговорив тихше чим зазвичай і голос його звучав більш м'ягко. Історія починалась з великої кількості зеленої трави, напевно це було квітуче поле, десь там, серед гір...і старої пані, яка також мала сиве волосся, довге сиве волосся, як паутинки, яких розносить вітер в якийсь із теплих місяців року. — ''Ми не часто їх бачимо, тому і не знаємо, коли вони появляються'' - подумали рибки, згадавши той час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2020
автор: Христя ^_^