Поема
Богу Духу Святому,
найближчому до Любові,
в любові присвячується
І закапали сльози Ісусові...
А юдеї казали: «Дивись,
як кохав Він його!»
(Ін)
1
Це така вже весна — щоби знати,
і бажання добра цілувати...
але — серцем...
при напоях і яствах
хто зробився окастим —
вийти — і
є бажання добра — цілувати
є бажання добра — цілувати
є бажання добра? — цілувати!
так — хтось серцем
Художник збувсь
точно і просто
в окастих
бо всі в масках
та й були люди чи не усі
у трудах —
як у яслах...
2
набираєш чорного чаю
білою ложкою
як під відкритим небом
й золото випиваєш
скільки мільярдів п’ють чай
о скільки те тисяч років
а не написаний —
як не помітили й мене —
прихід неба...
3
помічено
бажання добра —
цілуватись треба
серцем цілуватися
добром напиватися
доторкатись — до неба
4
Дух Святий
зачав
духовну революцію.
Як мені цілуватись
з Матір’ю Божою надалі?
Як Вона поцілує
знов падають із царків медалі —
як я поцілую! —
зорі падають!
в страшенній муці
їх!
а тут називають себе «м’ясо»
сліпці!
і сліпі ведуть!
Та не лише Її
а і гливих цілую
так ясно!
коли моє серце
й цілунки сліпці розпізнають??
на світі тім
особистості — порозрізняють!
я з трудом здолав себе
і змаг тримав з Нею —
цілуватись
як Її особистість — і особистість.
Сину! аврально на Небі солодкії
та на землі — кислі!
Чи Ви не тривожитесь?
та я таки тривожусь
чи прив’ється цілуватись
«особистість — і особистість».
Зваж, Боже,
що я в зірковім зразі
а на Небі всі чисті,
Ти вже вибери, Творче,
що це єдино можливе — серцем
і мабуть для початку
«особистість — і особистість».
А що я вийду в Київ очистий
і голий босий на асфальті —
Псалми
співатиму
і скажу: Бог дав, щоб лиш
цілувати!!
і деякі будуть в альті
вбачатиму бажання добра — і цілуватиму
знов бажання добра — цілуватиму!
І побачиш, що
я цілуватиму
асфальти чисті!
То побачиш
де усі чисті...
Люди Тебе не бачили?
Чи може зорі не бачили?
В карантині сидітимуть уважні і урочисті —
вони Неба не бачили
вони неба й Твого-мого — не бачили
аби Тебе не цілувати!
бо от в масках чисті-чистії?
А які в Небі солодкі!
Тут всі совість мають —
і нічого не мають?
та й вбивали би «по наводці»,
так як за гроші нині, —
тих, що на Небі солодкії,
ті, що на землі кислі,
як комп’ютери завислі
от і зорі в цікавості завислі...
таки вірус —
за низькочастотними —
рачки повзатимуть —
прийняти духовну революцію!!
Мати таки піднімала
цілунком
у незаможні ті далі!..
Вона поцілує (Вершина всього!!!) —
заспокоюються нижче пояса медалі –
особистість поцілує —
зорі плачуть
у страшній нерозумній муці
їх!!
Йде Духу революція.
29, 30.06.2020,
Київ
Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас Мт. 5, 12
…і спізнаєте правду, і правда визволить вас. Ін. 8, 32
Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга. Мт. 20, 26
Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять. Лк. 23, 34
Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як я був полюбив вас, так любіте і ви один одного! Ін. 13, 34
У людей це неможливо, Богові – все можливо. Мт. 19, 26
А що вони наполягали та допитувалися в нього, то він підвівсь і каже до них: «Хто з вас без гріха, – нехай перший кидає у неї камінь!» Ін. 8, 7
Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне. Мт. 5, 3
Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили. Мт. 25, 40
Не судіте, щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють. Мт. 7, 1-2
Даром прийняли, даром давайте. Мт. 10, 8
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881263
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович