Невже ж колись останні строчки мають пролунати
Невже ж зупиняться мої палкі слова
Хіба забути можна — як то хвилюватися й тебе чекати
Як сумувати по руках твоїх й очах
Підступно пам'ять може спогади стирати
І не така гаряча вже текти до серця кров
Ніколи вже чого'сь не наздогнати
Минути може все, та не минається любов!
Любов!...В моменти різні інші форми й силу набирає
Нето палка і пристрасна, а потім тиха мов ріка
То так немов глуха, а згодом навіть і твій настрій відчуває
Блаженства мить, коли душі торкається душа
Ні, неможливо — ні кохання, ні життя збагнути
Частина бо тебе' у мене увійшла, та назавжди'
І знає тільки Бог — що далі має бути
Та кольором, і ароматом, й піснею все залишаєшся для мене ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2020
автор: Witer