Проситься серце у гори високі.
Кличуть у гості величні ліси.
Там - я найсправжня, удома, де спокій,
Де завмираю від тиші й краси.
П'ю не нап'юся живого повітря,
Не надивлюся на небо між крон.
Тут у душі розростається світло,
Тут наливається серце теплом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2020
автор: Далека Зірка