Ти мені радість і навіть більше -
свіжість ранкова, обідній жар,
передвечірня лінива тиша...
Ти - мені дар.
Ти мені сонце і навіть вище -
гладь безтурботна, безмежна вись...
Вплетені ми вже у полотнище,
лиш бережись!
Час торокали долі-пустунки,
граючи нитки смикали дні...
Свій візерунок у поцілунках
ткали самі.
Перебивали фарби ті сірі -
по краплі барви тепла двох душ...
Ми малювали в кольорі віри
любов довкруж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2020
автор: Мар’я Гафінець