В кожнім звукові нового дня,
Що так горнеться сонцем сердечно,
Учувається рідне ім’я
Й на душі стає щемно-безпечно.
Щипає горло тремтяча сльоза
І тепло розливається в грудях.
Хоч у прядках легка сивина
Та думки радість зустрічей будять.
Твоя усмішка, мужнє лице,
Ласка в голосі простір колише.
Хіба можна забути все це,
Світ навколо тобою лиш дише.
Образ твій у ранковім вікні,
В солов’їнім невтомному співі.
Гріють душу ім’я позивні
І в веселості щирій, і в гніві.
28.06.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2020
автор: Валентина Ланевич