я десь вірші згубила на тілі заледве тлінному
все ходила німою у видихах димарів
чи узрів ти мене на полОтнах живою/покірною?
чи відчув?
чи згадав уночі серед пасем її?
у неспілості літа я рими залишила в спокої
і бродила сухою у тінях мовчань та брехні.
не подужала скоїти
і не наважилась скоїти
втечу до образу Діви і божих Псалмів.
і зосталися літери:
зморені, зморщені літери
їх шукала сліпою в кімнатах без твого тепла.
у розсічених стінах нікого.
й вірити нікому.
безіменні видихи/вдихи
пусті імена.
У зопрілих кухонних шпалерах сховалися
ямби,
і між ними полОтна, де я серед тисяч ікон
Чи мине колись звичка кохати тебе до нестями?
Чи згадав мої пасма
в благаннях її молитов?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2020
автор: дівчина з третього поверху