Я по полю іду...Без дороги...Трава по коліно...
Вітер коси розплів, бо вважає, так личить мені...
Між голів звіробою, до того чарівного мли́на,
Що у борошно змеле образи й важкі мої дні...
Повернуся додому і з сірого борошна того
Напечу я млинців, полуниці у них покладу...
У житті перетравляться всі негаразди, їй-богу,
В певний час,в певній формі. Я, власне, до цього веду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880934
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2020
автор: Анна Шульке