Божа істота - вічність сама

Час.  Невже  ти,  як  вічний  тягар,
То  ж  не  буде  гріхам  забуття.
Кожна  хвиля  -  страшенні  чвари.
Горе  стинає  наше  життя.

Божа  істота  -  вічність  сама,
Відгримілих  часів,  як  суддя.
Світ  без  тебе...  Такого  нема.
Серце  в  грудях  -  іржава  руда.

Що  чудово,  а  що  огидно?
Розбере,  не  шкодуючи  сил
Тільки  час.  Цей  простір  ще  гідний,
Він  -  володар  усіх  білих  крил.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2020
автор: Маг Грінчук