Тебе я вже стільки разів проводжала,
На ґанку рукою махала услід,
І знов своє серце на ключ замикала,
І в душу міняла у сотий раз вхід.
Тебе я вже стільки разів забувала,
Слова всі твої, наче бризки сльоти,
Ганчіркою з пам'яті знов витирала,
Та це усе марно. В ній далі лиш ти...
Я стільки разів почуття розбивала
Об стіни, мов посуд, що був дорогим,
І вкотре уламки руками збирала,
На ґанку їх клеїла, несла у дім.
Ти кара чи щастя? Якби ж то я знала,
Чи, може, спокута для серця мого?
Бо скільки б у душу я вхід не міняла -
Ти знову і знову знаходиш його.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2020
автор: Sukhovilova