[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=5v7890aTMBc[/youtube]
Так швидкоплинний шлях життєвий,
О, скільки промайнуло вже років!
Що облітали, ніби цвіт вишневий,
На крилах вітру в нікуди летів.
Ступаю у той час я обережно,
Боюсь порушить тишу давніх днів.
І кожен раз чомусь це так бентежить,
Бо порух серця ще не обмілів.
Я озираюсь - кожне чую слово,
А скільки не сказав ще мені слів!
(Ця зустріч не була все ж випадкова).
А так сказати тільки ти умів.
І знову я від щастя задихаюсь,
Торкнувся ти так ніжно губ моїх.
Сьогодні я до тебе повертаюсь,
В такі обійми ніжні рук твоїх...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880165
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2020
автор: Н-А-Д-І-Я