Колись набридне красти вочевидь
І остогиднуть яхти, гольф, "Мартіні"...
І все частіш приходитимуть тіні,
Щоб нагадати, що життя — це мить.
Оглянешся... позаду голий степ,
(Таку ти пам'ять по собі залишиш),
Зостанеться липка холодна тиша,
Яка заповнить твій шикарний склеп.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880043
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2020
автор: Патара