А в небі синім кучеряві хмари
Недбало так і вільно розбрелись,
Наче овець великії отари
Ходять собі то вгору, а то вниз.
Вітер як пастух на полонині
За ними стежить, докупи зганя,
Щоб не пропали, щоб не загубились.
І так вже літ багато та щодня.
А хмари, як і вівці - неслухняні,
Коритися не хочуть батогу.
Як лагідно із ними - на все ладні.
То ж ти, пастуше добрим з ними будь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський