Розвихрені червоні пишні мальви
Живим вогнем палахкотять під стріху.
На сонячнім причілку їх чимало.
Очам людським - це особлива втіха.
Шугають язиками, мов з багаття.
Садила мати у літа дівочі.
Здається, полум*ям займеться хата,
На щастя, квіти виросли урочі.
Ввібралась хата у живий віночок
У центрі пелюсткового багаття,
Колише місяць квіти опівночі,
Закоханий давно у сонні шати.
А вранці усміхнеться берегиня,
Оселя українська з нею квітне.
Улюблені ці рожі для родини.
Про їх красу шепоче навіть вітер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879621
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)