– Спи, моя Марічко, поки невеличка.
Підростеш з роками, полетиш у світ.
Хай тобі солодкі сни дарує нічка,
Відведе в магічний, срібний зорецвіт.
– Бачиш? Зазирає місяць у віконце,
А навколо нього зорі мерехтять.
Сон твій захищають Божі охоронці,
А листочки в шибку тихо лопотять.
– Подивись, дитятко, догоряє свічка.
Сплять звірята в лісі і дрімає гай.
І тобі час спати, чарівна Марічко!
Хай насниться щастя і казковий край.
А устанеш вранці, прилетить синичка.
Вийде з хатки сонце на земний уклін.
День новий постане, замуркоче кицька,
Зазвучить пташиний, ніжний переспів.
А допоки втому забере хай нічка
І тебе в дрімоту нишком проведе.
Закривай швиденько волошкові вічка,
Бо вже скоро ранок росами впаде.
– Спи, моя Марічко, поки невеличка.
Час цей безтурботний, мовби дивограй.
Хай тобі солодкі сни дарує нічка.
Люлі, люлі, баю! Люлі, люлі, бай!
13. 06. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Картинка з інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879520
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2020
автор: laura1