[b]Йшов на вулиці дощ…[/b]
Йшов на вулиці дощ.
Час сповільнено йшов.
За вікном вечоріло, смеркало.
У розбитому серці
Щось ніжне жило,
А точніше сказать – доживало.
Мучив спогад болючий
Минулих років –
Цілу вічність тортура тривала!
І навіщо слова
Ті забуті, п’янкі,
Як бажань залишилось так мало?
Йшов на вулиці дощ.
Час невпевнено йшов.
На дорогах життя затихало.
Тихо жевріла в серці
Минула любов,
А точніше сказать – догорала.
2021
[b]Шёл на улице дождь… [/b]
Шёл на улице дождь,
Время медленно шло.
За окном вечерело, смеркалось.
В опустевшей душе
Ещё что-то жило,
А точнее сказать, доживало.
Сердце мучала мысль
О минувших годах,
И под ложечкой горько сосало.
Что есть проку теперь
В позабытых словах,
Если чувств остается так мало?
Шёл на улице дождь,
Время медленно шло.
На дорогах движенье смолкало.
Ещё теплилась в сердце
Живая любовь,
А точнее сказать, догорала.
1995
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2020
автор: Тетяна Мошковська