Яке ж бо сонце, любляче і щире
Уже нагріло землю від душі
І хто ж тепер у те повірить
Що цілий місяць падали дощі :
Розсада чахла і побите листя
Від граду, що як куряче яйце .
Вода, вода – в воді усе обійстя
Але уже забулося про це.
А сонце прагне нас усіх зігріти
За сорок з плюсом ! Ну й пече!
Вже й хочется від сонечка спочити
І знову дощику підставити плече !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2020
автор: Тетяна Акименко