Горобці стали сміятись - У травневому саду
Скрізь одна картина, Квітне любов і ласка
То опудало у масці, Вуркочуть, як голубки,
Чи жива людина? Але… мішає маска.
* * * * * *
Чогось мила, як хмаринка Молодий ще риболов
Каплями пролилась, Задививсь на щуку…
Цілувались через маски - Без маски страшна вона,
Мабуть розсердилась… Ще відкусить руку!
* * * * * *
На вулицях одні маски, Кума ласкава була
На екранах шоу-маски… Ще до карантину,
Набридають народу, Загнуздалася у маску -
Лиш обіцянки і казки. Стала, мов скотина!
* * * * * *
Самогону нализався В магазинах лиш вапно
Агроном наш Степан, Для дерев купляли,
Дихнув раз у чистім полі - Як продати інвентар
Зів’яв раптом весь бур’ян! Продавці не знали…
* * * * * *
Купив масок п’ять десятків, У маршрутці з переляку
Щоб було не мало, Баба учудила,
Закрив вуха, рот і очі – Колорадів респіратор
Як же їсти сало? Й дві маски наділа.
* * * * * *
Добру справу робить маска, Ой думали депутати,
Теща не бурчить – це казка! Що народу розказати…
Жінка теж миліша стала, Знімемо маски, закінчимо шоу
Хоч би масок не знімали! Розкажем народу казочку нову…
В.Ф. – 27.05. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879227
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2020
автор: Веселенька Дачниця