Статуї з живими серцями -
Їх об'єднує холод,
Мовчанням поглинають стан
Мого розуму і тіла.
Люди з мертвими серцями
Руйнують все довкола.
Відсутнє милосердя.
Небо покрите льодом.
Дощ приносить мертві слова на вулиці
З них проростають вчинки злодіїв.
Я чую як плаче Світ на полі бою:
Він закривавлений,
Горить люттю,
Простягає руки до неба та воно вже вбите!
Розбите на міріади зірок страждань.
Я відчуваю біль у грудях
Крізь мене пройшли сотні воєн.
Яскраві вогні нації полягли,
А зрада сяє стягом над землею.
Несу в руках попіл свого серця
Він темний та густий, мов кров.
Людина приходить повз мене,
Та своєю злістю осліпла.
Я мию долоні в Сонці
Бачу в ньому сотні життів мертвих душ
Я випиваю з них воду
І перетворююсь у хмару.
© Ольга Баландюх, 04.02.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879083
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2020
автор: Ольга Баландюх