Сумління це віра, а віра це Бог,
Мій власний, що спить у грудній порожнині...
Він мріяти любить, не любить тривог
Та сварить ,буває, мене і донині...
Щось я проти совісті часом зроблю,
А часом буває вона недоречна...
І я цього Бога як брата люблю,
Бо тепло з ним в холод і в бурю безпечно ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2020
автор: Анна Шульке