врешті встане сумління з колін_
десь обабіч пітьми гетсимансьго саду
тетрадрахми останньої дзвін
тріумфально підкреслює зраду_
>
просто поруч_ не далі за крок_
неминуче чекало нагоди_
невблаганна п’янка насолода,
гріх причетості / шелест зірок_
>
ґніт спокути не тягне на дно_
ролі зіграно що по лекалу_
свідки п’ють кислу кров як вино_
тіні тонуть в порожніх дзеркалах_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2020
автор: Ки Ба 1