Ти хотів, щоб раптом зійшло сонце,
Коли надворі уже панує ніч,
Тобі важливо те, що серце хоче,
І байдуже до живих протиріч …
Тобі хотілося б всупереч часу,
Починати все знову і знову спочатку,
І де знайти таку чудернацьку трасу,
І в потрібному напрямку хоча б «дев’ятку» …
Руїна здаватиметься справжнім палацом
Для тих, хто хоче обійняти пів світу,
А для когось ти будеш паяцом,
Що розтратив скарби свого віку …
Ти хотів би навчитися правильно хотіти,
Обирати вартісні найдорожчі речі,
І розсипати думки і квіти,
Там, де вони насправді доречні …
Ти хотів би позбутись дурного хотіння
І багато важливого просто вміти.
Звідки ж це у голосі тремтіння?
Бо минає те, чого не можна хотіти …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878787
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2020
автор: Дружня рука