Їх двоє було. І обидва – як мрія.
А кохати обох – я не зможу, не вмію!
Називати обох одним словом «коханий»?
Мені просто не вистачить слів для обману!
Я кохаю його, та не знаю - котрого!
Може, серце підкаже? А в серці – нічого!
Пусто в серці, неначе з міцного футляру
Власний скарб мій дістали і … розірвали…
Ми страждаєм: мене дві й вони по одному.
В таку пастку потрапить не раджу нікому!
Доведеться відкласти кохання й стосунки
І обрать свою долю з твердим розрахунком!
1998 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878783
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2020
автор: Тетяна Мошковська