Схилився ранок в роздумах при вході

Схилився  ранок  в  роздумах  при  вході,
Перед  дверима  сотень  доль  й  життів,
Щоб  об’єднати  їх  у  вічнім  хороводі,
Звільнивши  від  омани  відчуттів.
 
Прокинсь  людино,  заблукана,  далека  
Від  ніжності,  легкості,  краси,
Посміхнись,  хай  мрія  злетить,неначе  лелека
І  розіллються  довкола  світла  голоси
 
Не  бійся  поглядом  торкнутися  неба,
Нехай  в  душу  загляне  синьоока  блакить,
Відкинь  поспіх  ,  бо  найбільша  в  світі  потреба  –
Відчути  як  сенсом  наповниться  мить.



Вікторія  Болібрух

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2020
автор: Вікторія Воля