Взвичай – червона*, річка Далдика́н*
Стала – буряковою.
Не в бак залитий дизель, мов мігрант,
Втік в бистру воду*.
…А що збереш, то там й залишиш. Й всюдихід
Не кожен і проїде.
««Мігрант» біжить у Карське море», - говіркий
Хтось зранку твітнув.
Йому –я:
--Українець – Ви?
--Є, …так.
І час – додому.
Я – з розкуркулених, хоч – звик,
Тут народивсь, в цій комі.
--А чом аварія?
--Старе все.
Опори сіли, тріснуло .
Норильськ, Таймир. …Арктичний стрес.
А слідчих – то́впи, бісами.
Й ріка Амбарна - в нафті, й грунт.
Того́, хто твітнув - не «візьмуть»?
P.S.
Ще, уявив Дніпро наш чомсь.
Й подумалося: добре, що…
04.06.20р.
*Далдикан - річка, близька до Норильська в Красноярському краї в Росії. Далдикан регулярно забруднюється нікелевою промисловістю, а саме з Норильська; в результаті вода річки стала червоною. Вікіпедія (англійська мова)
* Розлилося 39 травня 2020р. у грунт і у воду двох річкок – близько 21 тисячі дизельної солярки з тріснувшого, через осівши старі опори, резервуара. З наслідок – природне очищення займе не менше 10 років
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878502
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2020
автор: Юхниця Євген