Пробачте друзі за розлуку,
Що вас не бачив певний час.
У тому мав, бо’ певну тугу,
І часто згадував про вас.
Прекрасний клуб і море друзів,
Любов... розрада і печаль.
Бувало в радощах... і тузі,
Талантів чудна пектораль.
Дискусій спори ж не вляглися,
Ковток поезії... кришталь.
Хоча й сексоти не звелися,
Біда лиха - лиха ж на жаль.
Однак скажу у певні, скучив,
Хоч часом й балував Парнас.
В думках вертався неминуче,
За вами думав повсякчас.
З сторінки витрушу пилюгу,
Й залишу в корені мораль.
Розділю з вами радість - тугу,
А що було... лише деталь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2020
автор: Волиняка