***Я вам не вірю***

[b]
[color="#1600a3"]
Нікому  не  вірю.
В  серці  селиться  розпач  колючий.  
Та  хіба  ви  люди?  Ви  звіри!
Немає  та  тілі  Вкраїни  і  місця  надії,  
лише  криваві  рани  болючі...

Не  можу  мовчати,  кричати  мушу,  
бо  голос  мій,  ніхто  не  почує  в  пустелі;
в  порожній,  зневодненій,  мов  ваші  душі,  
закуті,  прибиті  до  чорної  скелі...

А  сльози...  Їх  стогін  ти  чуєш,  донині,
закутих,  в  ярмі,  що  за  тебе  вмирали...
Їх  лемент  і  досі  лунає  в  долині,
їх  крики  на  поміч,  -  "РЯТУЙТЕ!"  гукали...

Не  вірю.  
Зламали,  як  крила  надію...
Затягує  хмарами  небо  блакитне…
Я  жити  без  волі  не  хочу,  й  не  вмію,
у  рідному  краю,  із  барв  оксамиту...[/color][/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2020
автор: CONSTANTINOPOLIS