Душевний відчай


[b]
[i]Тому,  хто  посилає  думки,  -
в  душевнім  відчаю  кричу:
прошу,  позбавте  тої  муки,
що  в  своїм  серці  я  ношу…

Позбавте  спогадів  минулих,
що  крають  серденько  навпіл,
думок  нежаданих  як  спалах…
мов  дикий  рій,  жалючих  бджіл.

Прошу  із  серця  із  любові,
поліпшить  вервечки  життя,
Помилувати  сиву  Долю,
прошу  Любові  почуття…
3.05.2020
[/b][/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878418
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2020
автор: ВАЛЕНТИНАV