Мене забув? Чи смієш сприймати,
Колись казав очі діаманти,
Чому сьогодні, подався в світи,
Знов знаю будеш, себе картати.
Ранкове сонечко, хоч й засяє,
Та я вкотре, ввижатимусь тобі,
Кохає серце, душа страждає,
Не наваживсь розібратись в собі.
Чом поспішав? Вже й остигла кава,
Розтривожив , аж закипіла кров,
Невже тобі, стала не цікава?
Чом не випив, ти цнотливу любов.
Мене забути, чи й посмієш ти?
У спогадах чарівність вечорів,
Серденько зранив, як посмів піти?
Зникала постать… між прожекторів…
2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878390
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2020
автор: Ніна Незламна